Меню menu_open menu_close
reporter_btn
Facebook Instagram TikTok linkedin
← Архів новин

Засновник Gwara Media: «Від нашої відповіді може залежати рішення, яке ухвалить людина»

29.04.2022

Facebook Telegram Viber
Засновник Gwara Media: «Від нашої відповіді може залежати рішення, яке ухвалить людина»

На початку війни Сергій Прокопенко, СЕО, координуючий редактор Gwara Media, та його команда заснували Telegram-бот «Перевірка». Він дозволяє визначити правдивість будь-якої новини. Щодня команда бота отримує понад 500 запитів на перевірку, а рекордна кількість становить близько 9000 за добу. Над перевіркою інформації на волонтерських засадах працюють близько 100 фактчекерів. Бот «Перевірка» допомагає людям не потрапляти в пастку фейків в часи війни, коли надійна інформація може рятувати життя. Бот уже набув великої популярності та стає відомим не лише в Україні, а й за кордоном. «Фільтр» також рекомендує цей корисний інструмент у своїх дописах та лекціях для закордонної аудиторії. Сергій Прокопенко, поділився інсайтами про роботу на інформаційному фронті під час війни.

 

Коли з’явилася ідея? Чи є аналоги у світі?

Ідея зʼявилася взимку 2022 року. Тренінги з фактчекінгу та протидії дезінформації загалом в контексті дезінформації викликали питання щодо ефективності – адже 10-30 людей що їх відвідують дуже повільно зможуть змінити ситуацію. Тоді ми задумалися, що можна зробити більш ефективне. Одразу зрозуміли, що найкраще — створити бота, проте можливості на це не було: Gwara Media — невеличка команда. Так само не було ресурсів. Коли ж почалась війна, то просто втілили ідею, яка була прописана як концепція на одному аркуші. У телеграмі аналогів такої «послуги» немає і можна сказати це унікальних продукт, проте згодом ми знайшли у WhatsAppіспано-англомовну Maldita.es. Бот ПЕРЕВІРКА «елегантно» знайшов свою нішу у Телеграмі.

 

Які були виклики при роботі над ботом?

Викликів було багато. Перш за все — технічні, з якими більш-менш розібралися під час роботи. По-друге, спочатку було уявлення, що бот взаємодіятиме в основному з текстовими статтями від медіа, і були надії на автоматизацію обробки до 30% запитів. Але люди здебільшого надсилають несуттєві повідомлення, фактчекінг яких не принесе ані користі, ані шкоди, з маловідомих та анонімних телеграм-каналів. Також існує менеджерський виклик: коли маєш близько 300 волонтерів з різним бекграундом, то важко. Челендж — це оптимізація процесів, а також підвищення кваліфікації волонтерів та розвиток команди. 

 

Що було найважчим?

Найважче було, коли в бот прилітало по 5-9 тисяч запитів після реклами бота національними медіа. Інше — це специфічні кейси, які вимагають додаткової перевірки. Особливо часто це повʼязано з відео. Наприклад, «Рамзан Кадиров молиться на українській заправці», а там кілька секунд відео. Інший аспект — мотивувати людей перевіряти ті тисячі запитів, адже фінансову мотивацію запровадити поки немає можливості, хоч ми над цим і працюємо. Ще одна складність — кейси, які вимагають довгої кількаденної перевірки, але тоді втрачається їхня актуальність. Виникає сильна спокуса відповісти поверхнево, засновуючи відповідь на своєму досвіді. Намагаємося так не робити, адже від нашої відповіді може залежати рішення, яке людина ухвалює. Це відповідальність. 

 

Чи можеш розбити запити людей на категорії у такому контексті: що найбільше цікавить людей? Що найбільше викликає недовіру? Які джерела найчастіше подають для перевірки?

Ми одразу розбиваємо запити на чотири категорії: перед відправкою запиту треба вказати, наскільки важлива перевірка для людини: «від цього залежить моє життя», «це допоможе мені в ухваленні рішень», «важливо це знати», «цікаво». На «цікаво» ми відповідаємо відмовою в обробці запиту та порадами пройти курси з фактчекінгу від інших українських організацій. З приводу того, що найбільше цікавить людей, то це інформація, яка людям ніяким чином не допомагає насправді. Як приклад, новина про смерть Жириновського, яка прилітала найчастіше у той день. Подібних запитів — 70%. 

 

Як вдалося оптимізувати роботу, враховуючи величезну кількість запитів?

Перше — це однакові відповіді на одні й ті ж посилання. Також є whitelist та blacklist. Білий список — це надійні канали прозорих, зрозумілих за структурою власності медіа, а також державних каналів. Тоді як чорний список  поповнюється постійно і складається в основному з пропагандистських телеграм каналів. На перші прилітає автоматичне підтвердження, на другі — автофейк з розлогим поясненням та рекомендаціями, звідси краще не споживати контент. Також хочемо запровадити дві функції бота: автоперевірка однакових зображень за допомогою метадати зображення, а також розпізнавання тексту на зображенні і теж його автоперевірка.

 

Хто верифікує запити у боті?

Усі перевіряють одне одного, адже інші перевіряючі бачать, хто і яку відповідь надав на запит, а ще існує група досвідчених журналістів, що періодично перевіряють окремі запити. Поки це все. 

 

Якими інструментами для фактчекінгу користуєтеся?

Головний наш інструмент — мозок. Збираємо інформацію, іноді консультуємося в експертів, але часто шукаємо інформацію у кількох джерелах, враховуючи першоджерело. Також користуємося Google FactCheck tools. Також є база коментарів на випадок повторення питань, які є, по суті, шаблонами для швидких відповідей. 

 

Чи бувало, що самі фактчекери помилялися? Чи є гарантія для користувачів, що вони не помиляються?

Звичайно, що є помилки. Можливо, 2-3% помилок. Але шанси маленькі і зменшуються шляхом того, що вже перевірені запити проглядають інші фактчекери, і функціонал бота допускає заміну відповіді на іншу, якщо було виявлено помилковість попередньої. Ми враховуємо експертність усіх, хто перевіряє, а також дуже обережно поводимо себе з запитами, що повʼязані напряму з людським життям — наприклад, щодо гуманітарних коридорів. Загалом усе відбувається шляхом обговорення та нарадчому форматі з читачами, що зменшує кількість помилок.

29.04.2022

Facebook Telegram Viber

Інші події