Техніки керування суспільною тривогою в радянські часи – паралелі з сучасністю  

19 лютого Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики ініціював чергову зустріч з регіональними медіаклубами. Цього разу темою обговорення стали технології маніпуляцій та керування суспільною тривогою в період інформаційної війни під час британсько-радянської кризи в 1927 році.

Онлайн-зустріч для клубів з медіаграмотності провела медіатренерка Ірина Мацишина. Вона зробила невеликий екскурс в історію британсько-радянських відносин та розповіла про тогочасні технології антибританської пропаганди та принципів ‘’чемберленіади’’.

Під час зустрічі медіатренерка розповіла про три основні інструменти, якими оперувало радянське політичне керівництво, серед яких:

• формування структур, які відповідали за проведення агітаційних кампаній серед населення;
• реалізація візуальної пропаганди;
• розповсюдження чуток.

Пані Ірина представила реакцію населення після такої пропаганди серед різних класів населення, описавши настрої робітників, селян, ув’язнених та молоді. Такі механізми пропаганди вводили населення в стан невизначеності та тривожності. Таким чином людина ставала заручником впливу інформації, і саме так нею ставало легко маніпулювати.

Також медіатренерка поділилася, як у радянські часи були відпрацьовані техніки з керування суспільною тривогою. Тодішня влада використовувала механізми нагнітання та дипломатію шантажу, виділивши головні принципи ‘’чемберленіади’’:

• смислове навантаження: використання коротких та простих за формою фраз, контрольовані канали та єдиний стиль висловлювань;
• протиставлення: протистояння “наших” і “ненаших” означає, що ми займаємо у цьому протистоянні позицію лише однієї зі сторін;
• комунікаційна стратегія: мобілізація населення проти зовнішніх агентів за допомогою системної агресивної клішованої “відповіді” через плакати, демонстрації, чутки, а також добровільність збору коштів на армію.

Під час дискусій учасники зустрічі дійшли до висновку, що тодішні технології не змінюються й сьогодні. Характерні ознаки сучасної пропаганди, як складової інформаційної війни РФ проти України, свідчать про наслідування усіх технік, які використовувалися в історії раніше — залякування, нагнітання та поширення емоційно забарвлених повідомлень. Саме вони сприяють розповсюдженню фальшивої інформації зі шкідливими й нищівними намірами, спрямованими на дестабілізацію ситуації та підсилення суспільної тривоги.