Дванадцять переможців національного конкурсу відвідали ньюзруми відомих редакцій, організатори проаналізували отримані дані, а партнери запропонували можливості для розвитку конкурсу.

«РЕПОРТЕРУ 2.0» — бути. Із першої спроби національний конкурс учнівських відеосюжетів і подкастів знайшов свою аудиторію. Ідея розвитку медіаграмотності через створення свого контенту теж: під час конкурсу учасники покращували вміння, а переможці навіть провели день на практиці разом з професійними журналістами. Водночас лишається простір для розвитку, зокрема вмінь і навичок потенційних учасників конкурсу. 23 грудня організатори та партнери конкурсу «Репортер» підбили підсумки проєкту на пресконференції в Українському кризовому медіацентрі.

Згадаймо, як це було. Національний проєкт із медіаграмотності «Фільтр» спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Посольством Швеції в Україні організували перший всеукраїнський конкурс учнівських відеосюжетів і подкастів РЕПОРТЕР. Щоб взяти участь у конкурсі, учні 9-11 класів мали пройти тест із медіаграмотності та надіслати свій матеріал (відеосюжет або аудіоподкаст) на одну з трьох запропонованих тем — здоров’я, екологія або історії, які надихають.

За місяць прийому робіт тест із медіаграмотності пройшли 858 осіб (дехто навіть двічі), розповіла програмна менеджерка «Фільтра» Анна Власенко. Майже кожен другий із них надіслав матеріал на конкурс — організатори зареєстрували 429 робіт. У конкурсі взяла участь молодь з усіх областей України. Найактивніші — Харківська, Київська (якщо рахувати з Києвом), Запорізька, Черкаська, Дніпропетровська, Миколаївська. Найчастіше для висвітлення учасники обирали тему здоров’я (36% робіт). Більшість поданих матеріалів — відеосюжети (80%). За такою пропорцією розподілили переможців: 10 авторів відео та двоє — подкастів.

Щоб визначити дванадцятку переможців, організатори спершу сформували короткий список фіналістів, у який увійшли 30 учасників. Далі їх оцінювали члени журі конкурсу за чотирма критеріями: відповідність темі та формату, дотримання журналістських стандартів і оригінальність.

Переможці провели в Києві три дні, 20 — 22 грудня. У перший вони відвідали телецентр «Олівець», ньюзрум Hromadske, виставку видання «Куншт». Майстеркласи репортерам провели Альона Романюк («По той бік інфи»), Ірина Цибух («Суспільне») і Інна Гадзинська (Texty.org). Другий день кожен учасник провів у парі з медійником; переможці працювали з журналістами відділів новин і подкастів «Суспільного», Hromadske, телеканалів «Київ», «1+1», «СТБ».

 «Учасники розповіли нам, що побувавши на медіамайданчиках пліч-о-пліч із журналістами та спробувавши себе в цій ролі, вони остаточно вирішили присвятити своє професійне майбутнє журналістиці», — розповіла керівниця проєкту Фільтр, Валерія Ковтун.

Третього дня наші репортери відвідали ньюзрум «Суспільного», де їх нагородили за перемогу, а також прогулялися передсвятковим Києвом.

«Коли планувався проєкт з медіаграмотності, ми опрацьовували варіанти різних активностей для різних груп людей різного віку. На мою, думку, конкурс для старшокласників, які цікавляться професією журналіста, блогерством, поширенням і споживанням інформації — влучив у яблучко. Таку чудову ініціативу слід продовжувати», — сказав Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики України.

Підсумки: хороше. Серед досягнень конкурсу — активність учасників, залученість дітей із великих і малих громад. Учасники висвітлювали актуальні проблеми суспільства — вакцинація, ментальне здоров’я, збереження довкілля та перехід на сортування сміття. Вони розповідали історії своїх однолітків, батьків і навіть Ілона Маска; багатьох надихнули історії людей з інвалідністю або історії взаємодопомоги. Багато говорили й про кричущі проблеми саме своїх громад: забруднення водойм і повітря, вирубка лісів тощо. Ще одна тенденція — діти впевнено почуваються перед камерою та з мікрофоном.

Учасники відгукнулися на навчальні формати, запропоновані організаторами. Зокрема долучилися до Instagram-ефірів з експертами та препітчингів — Zoom-зустрічей із журналістами задля тестування ідей щодо матеріалу. «Ті, хто взяв участь, помітно покращили свої роботи, скориставшись порадами експертів», — пояснила Анна Власенко. Керівниця проєкту Фільтр Валерія Ковтун додала, що «гарно спрацювали» керівники гуртків журналістики та викладачі медіаграмотності, які й стали провідниками конкурсу.

Над чим ще треба працювати. Учасники вразили ідеями, проте не всі роботи відповідали вимогам конкурсу, зокрема головній — створити матеріал за стандартними журналістики, сказала Валерія Ковтун. Серед проблем:

• Розмита межа між журналістикою і блогерством. Учасники часто плутають жанри та формати (сюжет із роликом, документальним відео, влогом тощо).
•  Слабке розуміння авторського права. Одиниці вказали джерела відео, аудіо чи зображень, використаних у матеріалі. Це питання слід частіше порушувати в школах.
• Шаблонне мислення, «вода» і «стара школа». Слід працювати над інформативністю та відходити від шкільної традиції «чим довший твір, тим він кращий».

«Коли дитина розуміє, як створюється контент і яка правильна структура журналістського матеріалу, вона може легше розрізняти маніпуляції. Так рівень медіаграмотності дитини росте», — пояснила керівниця Фільтра.

Тож дітям потрібно комунікувати різницю між журналістом і блогером, пояснювати, що «чуже» брати без дозволу не можна, а також слід мотивувати молодь експериментувати в рамках журналістики, відходити від шаблонів, резюмувала Валерія Ковтун.

Що далі? Присутні на пресконференції партнери погодилися, що ідею конкурсу слід розвивати. Вони запропонували свої варіанти для співпраці.

«Для нас особливу роль відіграють історії зсередини регіонів, які можуть розповісти переможці. Вони стають нашими агентами критичного мислення. Ми бачимо великий потенціал у цьому проєкті та в тому, щоб діти працювали для суспільного мовника чи міжнародних медіа, розповідали локальні історії. Суспільне з радістю співпрацюватиме з проєктом — розповідати історії учасників і робити сучасний контент на диджитал-платформі», — сказала Ірина Цибух, медіатренерка в Академії Суспільного мовлення України Youth MediaLab. Вона запропонувала учасникам передати свої історії локальним кореспондентам «Суспільного», щоб знімальна група приїхала і розповіла їх.

Редакція Texty.org може запропонувати стажування з дата-журналістики та пітчинг ідей, додала Галина Пастух, заступниця виконавчого директора аналітичного центру «Агенція журналістики даних».

Програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський запропонував долучитися до навчальних програм групи видань, зокрема з відповідального блогерства.

Ведуча та редакторка YouTube проєкту «По той бік інфи» Альона Романюк запропонувала проводити в соціальних мережах квізи, наприклад із завданням вирізняти фейкові новини.

Олеся Біда, членкиня журі конкурсу, журналістка Hromadske.ua та наставниця регіональних репортерок у програмі «Журналістика толерантності» запропонувала підтримувати контакт з учасниками, долучивши до спільноти досвідчених журналістів, де будуть долучені редактори соцмереж Hromadske.