Меню menu_open menu_close
reporter_btn
Facebook Instagram TikTok linkedin
← Архів новин

Спецпроєкт “Справжні”. Катерина Білокур. Українська художниця, якою захоплювався Пікассо

30.01.2023

Facebook Telegram Viber
Спецпроєкт “Справжні”.  Катерина Білокур. Українська художниця, якою захоплювався Пікассо

«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ», — казав про творчість української художниці Катерини Білокур Пабло Пікассо. Мешканка невеличкого села і й справді сама хотіла світового визнання, але натомість радянська влада позиціювала її як «народну художницю, чий талант розцвів завдяки радянській владі». Комуністи використовували талант Білокур для пропаганди «щасливого колгоспного життя»​. 

Катерина Білокур — відома українська художниця, чиєю творчістю захоплювався сам Пікассо. Вона була представницею «наївного мистецтва» — творила неймовірні картини без спеціальної освіти.

Стиль художниці був абсолютно унікальним. В основному Білокур малювала квіти, на її полотнах вони наче оживали.

Усе своє життя художниця прожила в маленькій хаті в невеличкому селі Богданівка, займаючись сільською працею.

І в перервах вона малювала свої квіти. Їх, до речі, художниця ніколи не зривала, бо вважала це вбивством. Вона підходила до кожної квітки і малювала її з натури.

Сім’я художниці була бідною. Батьки навіть не віддали Катерину до школи, аби зекономити на її одязі та взутті. Тож читати та писати дівчина навчилась самотужки.

А пізніше при кожній спробі вступити до училища чи технікуму Катерина отримувала відмови — була необхідна 7-річна освіта.

Батьки не підтримували захоплення дитини. Ба більше, вони нищили її малюнки та карали за її хобі.

Але Катерина так сильно хотіла малювати, що це її не зупиняло. Вона не мала паперу чи фарб, тож малювала вугіллям, паличкою по снігу чи вологій від дощу землі. Найчастіше творила на клаптиках полотна, які пізніше прала, і починала нові картини.

Пізніше в хід пішов і котячий хвіст! Бажання творити картини було таким сильним, що Катерина почала самостійно створювати пензлі з котячої шерсті.

Катерина Білокур була досить закритою, живопис став її єдиною любов’ю. Вона була чужою у своєму оточенні, її вважали дивачкою. Батьки не підтримували та дорікали, а однолітки не хотіли спілкуватися. Вона часто чула претензії батьків, що її ніхто не сватає.

Все це довело талановиту 34-річну художницю до відчаю, вона ухвалила рішення покінчити із життям, втопившись у крижаній воді.

Це вчасно побачила її мама, яка врятувала доньку. Проте дівчина відтоді мала сильні проблеми зі здоров’ям, могла ходити лише з ціпком.

У 40 років життя художниці раптово змінилося. Нарешті вона отримала хоч не велику, проте популярність.

Усе змінив один випадок. Білокур написала листа співачці Оксані Петрусенко, у який поклала шматок тканини із намальованою калиною. Зображення вразило зірку, і та посприяла проведенню виставки картин Катерини.

Вже того ж року у Полтавському будинку народної творчості відбулась перша персональна виставка художниці.

Виставка стала такою популярною, що Катерину запросили до Москви, тоді це ще було престижно. Але самостійно вона туди поїхати не могла, бо не мала паспорта. Тож жінка поїхала туди у супроводі Володимира Хитька, працівника обласного Будинку народної творчості.

Насправді в Катерини був шанс вибратися із рідної Богданівки до великого міста, жити й творити у комфортній квартирі. Але відмова малювати портрет Сталіна у 1947 році перекреслила цю можливість.

«Це – геній, поставлений в умови, що унеможливлювали самореалізацію: вона не мала паспорта, була фактично «прикріплена» до свого колгоспу, до того ж, вона була жінкою – у неї не було шансів.

І ось ця жінка з її неймовірною, просто скаженою гордістю і впертістю, одна проти системи, проти спільноти й проти родини, з якою теж треба було воювати за право бути собою», – каже про Катерину Білокур письменниця Оксана Забужко.​

Якби не радянська влада, то Катерина ще за життя набула б світової популярності. Про це казав й Пабло Пікассо, побачивши її картини:

«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ».

Пікассо, до речі, ознайомився з творчістю Катерини на Міжнародній виставці в Парижі у 1954 році. Тоді комуністи додали до експозиції радянського мистецтва три картини Білокур.

Жінка й сама хотіла світового визнання, але натомість радянська влада позиціювала її як «народну художницю, чий талант розцвів завдяки радянській владі».

А геніальність Катерини була використана для пропаганди «щасливого колгоспного життя»​.

30.01.2023

Facebook Telegram Viber

Інші події