Спецпроєкт “Справжні”. Ілля Ріпин: художник, якого намагається привласнити росія

Радянська влада намагалась присвоїти собі більшість українських митців. Серед них — Ілля Ріпін. Його стиль в цілому світі вважають шедевральним. Одразу було зрозуміло, що цей художник увійде в історію. Проте чию?

Радянська та російська пропаганда зробила та й досі робить усе, щоб всесвітньовідомий художник не асоціювався з Україною. Вони попрацювали так ефективно, що у світі Ріпіна вважають російським митцем.

Дитинство та юність

Ілля Ріпин був родом із Чугуєва Харківської області, називав себе “працелюбною посередністю”. Але його творчість свідчить про те, що насправді він був геніальним.

Талант до малювання пробудився ще в ранньому дитинстві — Ріпин почав малювати коней, якими торгував його батько.

Сім’я художника, до речі, була досить заможна. Але з часом родина опинилася на межі банкрутства, тому Іллі потрібно було шукати шляхи заробітку.

Тож у свої 19 років Ілля вирішує вступати в Академію мистецтв у Петербурзі. Попри це, Ріпин все життя підтримував тісні зв’язки з Україною.

Він щиро захоплювався українськими звичаями, людьми та природою. Це можна побачити у його творчості — більшість творів на українську тематику. На своїх полотнах Ріпин любив зображувати козаків, українську природу та жінок.

«Тільки українки та парижанки вміють одягатися зі смаком! А які дукати, моністи, головні убори, квіти! А які обличчя!», —писав Ріпин.

Все ж таки Ріпин

Сам художник підписував себе як Рѣпинъ.

А за нормами тодішнього українського правопису, друга літера читається як “і”, тобто РІпин.

Художник — нащадок козацького роду на прізвисько Ріпа. Тому й Ріпа — Ріпин.

Власне, й це пояснює любов художника до козацької тематики.

Ба більше, художник листувався зі своїми друзями українською мовою.

Про це свідчать справжні листи художника до його друзів – земляка та історика Дмитра Яворницького, а також до журналіста Володимира Гітляровського.

Кому запорожці насправді пишуть листа?

Найвідомішою картиною художника, на якому зображені козаки, стала “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Ріпин вважав її своїм найкращим полотном.

Ця картина стала своєрідним спротивом художника проти діяльності царської влади щодо України.

Проте насправді запорожці Ріпина пишуть лист аж ніяк не султану.

Адресатом був Олександр II, який цього року видав всім відомий Емський указ тотальної заборони всього українського.

На картині зображено багато прихованих символів. Наприклад, на задньому плані можна побачити два згорнуті прапори — синьо-жовтий та червоно-чорний.

А також домру – музичний інструмент запорожців, яку тримає на колінах один з козаків.

«Картина-лист» практично дійсно потрапила до свого адресата. Її придбав син імператора — Олександр III. Він купив полотно за шалені на той час 35 тисяч рублів.

А все завдяки генералу Драгомирову, який позував Рєпіну для образу Сірка. Він багато розповідав Олександру ІІІ про Ріпина та його полотно.

Полотно залишалося у царських зібраннях до 1917 року, а згодом знаменитих «Запорожців» віддали в музей в Петербурзі.

Віримо, що і ця картина повернеться в Україну — на батьківщину знаменитого художника.

Ставлення до більшовиків

Художник помер у 1930 році у своїй садибі «Пенати» у місті Куоккала. Після розпаду російської імперії у 1917 році воно стало територією Фінляндії. Пізніше — знову російською територією.

Назву Куоккала місто мало до 1948 року, у 1948 його перейменували у “Рєпіно”.

Багато дослідників життя Ріпина пишуть, що художник хотів повернутися в Україну, проте шлях туди для нього був закритий більшовиками.

А в росію Ріпин не хотів повертатися принципово, хоча радянська влада дуже цього бажала.

«Поки при владі більшовики, не хочу мати щось спільне з росією», — писав він в приватних листах друзям.

Художник заповідав поховати себе в рідному Чугуєві. Але оскільки це було неможливо, дружина поховала чоловіка біля пагорба, який Ріпин називав Чугуєвою гіркою. На честь міста, де він народився.