Гумор, сатира чи гейміфікація? Як медіа просувають медіаосвіту на своїх ресурсах

Однією з тем дискусій під час Всесвітнього тижня медіа та інформаційної грамотності стала “Медіаграмотність та медіа”, яку ініціював національний проєкт Фільтр Міністерства культури та інформаційної політики України.

Цього дня українські журналісти, редактори та ведучі презентували свої найкращі проєкти з просування медіаграмотності, боротьби з дезінформацією та розвитку критичного мислення аудиторій, а фактчекери поділилися найефективнішими інструментами з перевірки інформації та розказали про таємниці надшвидкого розпізнавання фейків.

Розпочинаючи дискусію, заступник міністра культури на інформаційної політики Тарас Шевченко підкреслив важливість залучення медіаспільноти до розвитку інфомедійної грамотності:

“Медіа, очевидно, є і суб’єктом, і способом донесення інформації до максимально великої аудиторії, які найкраще дають можливість розвивати критичне мислення та повідомляти і навчати, яким чином потрібно ставитися до інформації”.

Експерти поділилися кращими форматами з розвитку критичного мислення та заявили про важливість виконання функції “фільтру” журналістами й дотримання стандартів об’єктивної журналістики.

Учасники наполягали на подачі виключно перевіреної та якісно відібраної інформації у зрозумілому для загальної аудиторії форматі.

“Журналісти – це “фільтри” та помічники. По суті – це люди, які надають сервіс іншим людям для того, щоб розібратися в інформації”, – нагадав випусковий редактор ВВС News Україна Олесь Христюк.

Вадим Міський, програмний директор ГО “Детектор медіа” наголосив і на об’єднанні медіаспільноти довкола теми просування медіаграмотності:

“Минули вже ті часи, коли окремі медіа чи медіапродукти мали б просувати медіаграмотність. Зараз просувати критичне мислення і спонукати аудиторію думати повинне кожне медіа”.

Про нові підходи

Учасники дискусії зійшлися думками на тому, що при роботі з медіаграмотністю для дорослої аудиторії потрібно створювати нові форми та шукати інноваційні підходи. Так Ірина Цибух, менеджерка департаменту регіонального мовлення Суспільного, заявила про важливість збільшення кількості шляхів просування медіаосвіти:

“Якщо ми хочемо бути присутніми в житті нашої аудиторії, то нам потрібно використовувати ті канали, якими користується наша аудиторія”.

Про різноманітність та застосування розважального контенту, як інструменту з популяризації критичного мислення, згадали Вадим Міський та Вікторія Романюк – заступниця директора Могилянської школи журналістики та заступниця головного редактора проєкту StopFake.

“Люди зараз дуже сильно звертають увагу на розважальний контент, тому ми вирішили, що не достатньо тільки в новинах говорити про наші медіаосвітні меседжі та дослідження, а й перепаковувати їх у розважальну форму”, – Вадим Міський.

“Щоб бути ефективним потрібно постійно експериментувати з форматами та каналами”, – Вікторія Романюк.

Медіаграмотні формати

Спікери презентували свої найефективніші формати роз’яснювального характеру, які у поєднанні з легкістю та гумором допомагають їм просувати медіаосвіту та критичне мислення, серед яких:

– YouTube шоу News Palm, в якому у жартівливій та сатиричній формі обігруються ситуації, які трапляються в медіа та порушують журналістські стандарти. Tik Tok та YouTube канал Lomakina Yesterday Ангеліни Ломакіної, де у легкій подачі пояснюється абсурдність маніпулятивних інформацій та новин;
– подкаст Пост правди від онлайн-журналу Куншт, де через історії розповідається як вижити у сучасному інформаційному просторі й зберегти здоровий глузд. Також подкаст До ворожки не ходи про магічне мислення та наукове обґрунтування незрозумілих явищ та інтерактивна виставка Data CTRL Centre, якими поділився Кирило Безкоровайний, співзасновник онлайн-журналу;
– подкаст Що це було від BBC Ukraine, в якому спеціалісти різних сфер пояснюють, що стоїть за сухими новинами та інформаційними повідомленнями та рубрика Reality Check, в якій допомагають розібратися зі складними питаннями;
– регіональний дискусійний проєкт Дебати від Суспільного мовника, який створений для розвитку дебатної культури та якісної аргументації своїх думок. Проєкт Брехня від політиків. Перевірка спільно з VoxCheck для перевірки висловів політиків чи Міфи про Донбас з відео експлейнерами, інфографікою та використанням фактів.

Керівниця проєкту Фільтр Валерія Ковтун пригадала про творчий конкурс Репортер для учнів старшої школи, де молодь може ближче познайомитися зі стандартами журналістики:

“Саме через створення власного медіапродукту можна самому побачити, як на практиці працює фактчекінг, зрозуміти, як створюється контент і як він може нами маніпулювати”.

Про більше ефективних способів фактчекінгу, шляхів розвитку критично мислячої аудиторії та використання штучного інтелекту в роботі журналістів дивіться за посиланням.