19.04.2023
Громадська організація «Детектор медіа» провела кількісне дослідження, аби визначити індекс медіаграмотності українців, а також вміння користуватися медіа. Дані порівняли з показниками першої та другої хвилі дослідження 2020/2021 років.
У кількісному дослідженні взяли участь 1200 респондентів України, віком від 18 до 65 років. Це були інтерв’ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI). Ознайомитися з повною версією дослідження можна тут.
Ниже ділимося головними результатами дослідження.
Рівень загального індексу медіаграмотності українців значно змінився за два роки – з 2020 по 2022 рік. Частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зросла з 55% до 81%. Середнє значення показника зросло з 4,8 балів у 2020 році до 5,9 балів у 2022 році.
Частка аудиторії з високим рівнем компетентності зросла вдвічі в таких категоріях: розуміння ролі ЗМІ у суспільстві (з 45% до 72%) , цифрова компетентність (з 49% до 64%) та чутливість до спотвореного контенту ( з 56% до 66%).
Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років (у них особливо добре розвинені цифрові компетенції) і низький серед старшої вікової групи 56-65.
На рівень медіаграмотності впливає наявність вищої освіти. 33 % людей з загальною середньою освітою мають нижчий за середній рівень медіаграмотності. А серед тих, хто має вищу освіту, таких лише 10.
Матеріальний статус теж має вплив на рівень медіаграмотності. Наприклад, люди, яким грошей вистачає лише на їжу (низький рівень добробуту), 27% мають нижчий рівень медіаграмотності. В той час як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 12%.
Більше українців почали розуміти роль медіа в суспільстві. За останній рік цей показник зріс з 54% до 69%. У той же час кількість українців, для яких важлива розважальна функція медіа, зменшилась більш ніж удвічі: з 25% до 12%.
Це пов’язано із головною темою у ЗМІ протягом останнього року – війною. Частка тих, хто констатує вплив ЗМІ на емоційний стан, збільшилася на 10% (20/22: 33%/43%).
Частка українців, які вважають, що медіа працюють в інтересах держави та суспільства, збільшилась за два роки відповідно з 8% до 31% та з 8% до 15%.
61% аудиторії вважають формат телемарафону цілком виправданим під час війни. Кожен другий українець (45%) схиляється до думки, що трансляція єдиної офіційної точки зору не є припустимою навіть в такий час. 70% констатують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні, вони шукають інформацію в інших джерелах.
Абсолютна більшість (78%) підкреслює важливість існування суспільних ЗМІ, адже вони працюють в інтересах усього суспільства, а не власника (56%); висвітлюють теми, які не цікавлять комерційні ЗМІ, — суспільні проблеми, культуру, науку (10%); крім того суспільні медіа не зацікавлені в маніпуляціях (12%).
На думку 13% опитаних, медіа не може бути незалежним, лише 4% вважають, що суспільні ЗМІ програють комерційним у якості та професійності.
Частка українців, які зацікавлені в існуванні редакційно незалежних медіа, за 2 роки збільшилась на 10%.
За останній рік українці почали більше цікавитись саме українським контентом (почали чи стали споживати частіше 63%); контентом, присвяченому українській історії та культурі (48%); продуктами суспільнополітичної тематики (48%), українською популярною музикою (61%) а також матеріалам від військових експертів (65%).
Разом з цим від 68% до 81% повністю відмовились від медіа продуктів російського виробництва (зокрема, музики), офіційного та опозиційного суспільно-політичного контенту.
У порівнянні з 2020 роком, у 2022-му аудиторія соціальних медіа зросла з 50% до 61%. Частка українців, які користуються інформаційними інтернет-ресурсами також збільшилась з 24% до 32%.
41% складає аудиторія національного телемарафону «Єдині новини».
Збільшилось і прослуховування радіо. Якщо у 2020 році радіопрограми суспільно-політичного контенту більше 1 години слухала лише третина (31%), то в 2022 вже 44%.
Лише 8% українців не користується інтернетом (у 2020 році ця частка була вдвічі більшою – 15%). 88% є інтенсивними користувачами мережі — звертаються до інтернету щодня або майже щодня. Це на 17% більше ніж у 2020 році.
Основними мотивами користування інтернетом залишається пошук необхідної інформації (70%) та знайомство з новинами (76%). Зменшилася частка аудиторії, яка використовує інтернет для перегляду/прослуховування розважального контенту, покупок, онлайн ігор. З 11% до 17% збільшилася аудиторія онлайн курсів, тренінгів.
Значущість проблеми дезінформації підкреслюють 61% аудиторії (порівняно з 57% у 2020 році). 24% зазначили, що завжди можуть відрізнити фейки і не звертати на них уваги.
Аудиторія стає більш компетентною у відстеженні фейкової інформації. Так, лише 18% у порівнянні з 32% (2020 р.) вирішують наскільки можна довіряти повідомленню інтуїтивно. Зросла частка українців, хто виявляє дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі (39% vs 28%), орієнтується на відео/фотопідтвердження (32% vs 26%), наявність різних точок зору на подію (31% vs 26%).
Кількість українців, які перевіряють інформацію на достовірність, зросла майже вдвічі з 24% до 47%. 20% не стільки перевіряють, скільки шукають повнішу, деталізовану інформацію; не перевіряє медіаконтент менше за третину аудиторії (31%).
Проблема маніпуляції в ЗМІ актуальна для більш ніж половини української аудиторії (56%; для 57% у 2020 р.) аудиторії; 21% вважають її не актуальною; 18% вперше чують про маніпуляції в ЗМІ, а 6% не змогли визначитись.
Суттєво зросла чутливість української аудиторії до маніпуляцій. Лише 17% (27%- 2020 р.) визначають маніпулятивне повідомлення інтуїтивно.
Актуальність проблеми замовних матеріалів в ЗМІ залишається актуальною для половини аудиторії. 52% підозрюють «джинсу» (приховану рекламу), коли в матеріалі висвітлено лише позитивні чи негативні аспекти персони, групи або товару.
До більшості медіа українці ставляться підозріло — довіряють лише частково (від 58% до 84%). Але якщо у 2020 році рейтинг недовіри очолювало телебачення, то в 2022 році частка тих, хто довіряє цьому джерелу зросла втричі ( з 10% до 30%). Суттєво зросла довіра до радіо: з 23% до 40% та подкастів з 18% до 25%.
19.04.2023
