Меню menu_open menu_close
reporter_btn
Facebook Instagram TikTok linkedin
← Архів новин

Як визначити, чи можна довіряти Телеграм-каналу. Поради від Фільтра

02.12.2022

Facebook Telegram Viber
Як визначити, чи можна довіряти Телеграм-каналу. Поради від Фільтра

Телеграм-канали стали одними із основних джерел з яких українці черпають інформацію. І це дійсно зручно, але чи безпечно? 

Серед 100 найпопулярніших українських Телеграм-каналів 8, які знаходяться в лідерах, мімікрують під ЗМІ. Це означає, що вони подають себе як медіа, проте не дотримуються журналістських стандартів і публікують маніпулятивну інформацію. Такі дані дослідження Детектор.медіа. 

Зібрали поради про те, як визначити, чи можна довіряти Телеграм-каналу.

Відсутність емоційної лексики та великої кількості смайликів

Люди люблять ділитися і отримувати емоції. Канали це розуміють і використовують емоційні тригери для здобуття популярності та додаткових переглядів. 

Такі слова як «жахливий», «чудовий», «найстрашніший» та інші є емоційними тригерами — тобто вони викликають емоції, а також викривлюють інформацію. 

Велика кількість смайликів або знаків оклику так само викликає емоції. 

Наявність першоджерел у вигляді офіційних сторінок 

«Перше, що помирає під час війни — це правда». На жаль, повної ситуації ми не можемо дізнатися, проте українські державні установи та посадовці мають доступ до оперативних даних і їм можна довіряти. 

Телеграм-канал має посилатися у своїх постах на офіційні джерела інформації. Посилання на першоджерела дають змогу журналістам показати, що інформація не була просто ними вигадана. Користувачам це дає змогу самостійно перевірити, чи правильно передана інформація. Плюсом до довіри також є гіперпосилання — вставка посилання на першоджерело у текст новини.

Відсутність інформації на кшталт «влада про це не говорить», «кум, який працює у СБУ сказав»

Така інформація має анонімне або невідоме джерело походження і тому їй не можна довіряти. Часто інформація з подібними фразами є частиною російських психологічних операцій, які націлені на те, щоб залякати українців.

Якщо така інформація наявна у Телеграм-каналі, то йому не варто довіряти. 

Наявність «синьої галочки» не є ознакою якості

На жаль, «синя галочка», що наявна у багатьох каналів державних інституцій, не є ознакою якісної та надійної інформації. Наприклад, «синя галочка» також наявна у каналу Ольги Шарій, дружини Анатолія Шарія. Цей канал регулярно постить дезінформацію. 

Зрозумілий автор Телеграм-каналу

Будь-яка інформація у мережі поширюється з конкретною ціллю: бажання розсмішити, налякати, маніпулювати думкою користувача. 

Знання, хто веде Телеграм-канал потрібне задля розуміння інтересів та цілей автора. Автором може виступати як фізична особа, так і певна інституція або організація. Якщо канал ведеться конкретною особою, то має бути наявний контакт у вигляді тегу (позначений @). 

Якщо ж жодних контактів та посилань на авторство немає, то каналу не варто довіряти. 

Канал прикривається назвою відомого медіа?

Якщо це дійсно так, то довіряти йому не варто. У Телеграмі трапляються «двійники» справжніх каналів. 

Зазвичай, на сайтах медіа або інших офіційних організацій є посилання на їхні Телеграм-канали. Таким чином ви можете точно перейти на достовірний канал. 

Інформаційні смітники

До інформаційних смітників належать «ТРУХА», «Всевидящее ОКО», «Украина Сейчас». Насправді цей список є набагато більшим. Ось, наприклад, кілька причин, чому не варто довіряти каналам «ТРУХА»: 

  • створюють рекламу власного каналу з фейковою інформацією, підкріплюючи її посиланням на авторитети. 
  • «UPD» замість вибачень та спростувань фейкової інформації, яку «ТРУХА» регулярно публікує
  • В першу чергу це комерційний проєкт, адже адміністратори готові запостити навіть маніпулятивну інформацію за резонну плату. 

Так само інформаційні смітники активно використовують мову ворожнечі на адресу жінок та національних меншин. Часто можна побачити меми та інші форми дартів на цю тему. 

Також вони активно публікують фото і відео зі зруйнованими будівлями та уламками ворожих ракет та дронів з місць «прильотів». 

Замовні оплачувані матеріали під хештегом на кшталт #нампишуть— це теж особлива риса інформаційних смітників. Через них іноді поширюється брехня про конкретних осіб або організації.

02.12.2022

Facebook Telegram Viber

Інші події